Богородичне свято (Різдво Пресвятої
Богородиці, Друга Пречиста — 21 вересня) є однією з найвагоміших
сторінок святкового календаря українського народу.
Возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до Пріснодіви Марії —
благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала
об’єднуючим началом між Богом і родом людським.
Богородичні свята пишно відзначаються у місцях, де освячувалися церкви
на її честь. Храмові (престольні) свята проходили з богослужінням і
наступною за ним трапезою. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до
родичів у інші населені пункти, відвідували близьких, кумів, сватів.
Престижним у селах (та й у містах) вважалося прийняти на храм якомога
більше гостей.
Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня) відзначається християнами як
свято справжньої радості. У ці дні не працювали, не постували, а після
молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися
святковим застіллям. Окрім обов’язкової риби, готували всілякі м’ясні
страви: борщ із свининою чи птицею, печеню чи то душенину з м’ясом,
різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги,
млинці, вареники. Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон
передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів. Усе це активно
використовувалося народною кухнею в Україні на храми Другої Пречистої.
Українські традиції
Вікіпедія
Просімо у Пречистої спокою та миру
Для України та цілого світу.
Просімо, просімо усі щиро,
Щоб щасливо жили наші діти!